Про мене

Вітаю всіх на моєму блозі! 

Професія вихователя дитячого садка, яка вона? Ви можете знайти відповідь на дане питання тут, а також дізнатися багато цікавого та корисного про виховання дітей.

      На сторінках блогу Ви знайдете інформацію з питання пошуково - дослідницької  діяльності  в ДНЗ та виховання  екологічної культури  дітей дошкільного віку.

Якщо Вам цікаво дізнатися більше про дитячий садок, в якому я працюю, Ви можете скористатися даним посиланням :  http://kolosochek.klasna.com

Я - Сиротюк Галина Михайлівна

    Народилася 19 вересня 1961 року в селі Нехаївка, що на Чернігівщині.

      Освіта - вища педагогічна, у 1981 році закінчила Путивльське педагогічне училище, а в 1998 році - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди за спеціальністю "вихователь дошкільного закладу".

       Педагогічний стаж - 36 років.

       З 1981 року  я вихователь Підсереднянського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) "Колосочок".

        Кваліфікаційний рівень - вихователь 1-ї кваліфікаційної  категорії.
       Методична  тема, над  якою працюю: "Пошуково-дослідницька  дітей  дошкільного віку"

  

Моя педагогічна філософія:

«Дитина не може чекати щастя. 

Вона нетерпляча. Вона хоче і повинна бути щасливою  сьогодні, зараз. І який же я педагог, якщо кожна  секунда спілкування зі мною не робить її щасливою, і радісною і, звичайно ж , розумною і  досвідченою?"  

         Ш.О.Амонашвілі

                                                                        

«Чому я обрала професію-вихователь»

     Кожна людина хоча б раз у житті задає собі питання: «чи правильно я вибрала для себе професію? Чи шкодую про свій вибір?». І, звичайно ж, у кожної людини відповідь буде різною. З самого дитинства я хотіла стати педагогом, який зможе знайти підхід до кожної дитини і буде для неї потрібним, терплячим, вимогливим – педагогом, якому батьки довірять своїх дітей і який теплом свого серця зможе зігріти своїх вихованців. Педагогом, який для них знайде добре слово у потрібний момент. 

Дитинство минуло, і настала пора вибирати професію. Пам’ятаю величезне почуття радості, яке охопило мене в той момент, коли я дізналася, що вступила  до Путивльського  педагогічного  училища . Педучилище – хороша путівка в життя. Після  його закінчення  почалася захоплююча подорож у доросле життя і світ дитинства одночасно.

     Будь-який дорослий чимось схожий на дитину. Дитяча гордість відображається в усвідомленні власних досягнень і появі феномену «я сам», власних переживань і розвитку самолюбства, формування внутрішньої позиції особистості. Дивно, але теж саме відбувається і з починаючим вихователем. Згадую свої перші робочі дні. Несподівано обрушується потік інформації, справ. І у душі з’являється боязкість, невпевненість у власних силах: а чи зможу я? І ще одне питання, яке хвилювало мене не менше за інших: «чи вдасться мені віддати дітям все, що я знаю і вмію?».
І ось настає момент, коли ти бачиш щасливі, радісні очі дітей, а в голові проноситься думка: «Я змогла! І як у дитини виникає гордість від усвідомлення власних досягнень своїх маленьких перемог над собою. А що ж далі? Щоденні будні і свята, перший випуск дітей до школи, гіркі сльози розставання і розчулення при вигляді нових незграбних малюків. Працюючи вихователем, я зрозуміла, що треба бути такою ж дитиною і разом з ними виконувати всі завдання. Всі діти з дуже різними характерами, тому без індивідуального підходу тут не обійтися, когось треба пожаліти, а когось і покартати не завадить, адже вихователь-це друга мама, а у неї повинен бути ключик до кожної дитини. Вихователь – це мудрець, до якого діти йдуть з будь-яким питанням, і він повинен дати пораду.

    Багато років я  працюю в цій професії , і  з гордістю можу сказати, що я – вихователь. Не кожній людині судилося бачити дітей, які з радістю переступають поріг дитячого садка, які щодня зустрічають тебе з посмішкою – ось найвища оцінка для будь-якого вихователя, навіть якщо у нього немає нагород і медалей. Найвища нагорода – це щасливі посмішки малюків, їх довіра, визнання й любов. Для когось це банальність, а для мене це і є життя. І я пишаюся кожною маленькою перемогою у своїй великій професії.

     Метою моєї роботи є забезпечення максимального розвитку кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та створення умов для нормального духовного , розумового та фізичного вдосконалення. Найважливіша якість, яку я хочу бачити у своїх вихованцях - самостійна особистість.

      У своїй роботі  застосовую такі інноваційні технології як використання  використання коректурних таблиць (за методикою Н.Гавриш)  ,  концепцію  В.О.Сухомлинського у вивченні світу природи.